напарывать

напороть

1) чего - напорювати, напороти, (о мног.) понапорювати чого. -роть чепухи - наплести (наверзти) (дурниць), наторочити, наблягузкати;

2) -роть ногу - напороти ногу на що, сколоти (пробити, пропороти) ногу. Напоротый -

1) напоротий, понапорюваний;

2) сколотий, пробитий, пропоротий. -ться -

1) (стр. з.) напорюватися, бути напорюваним, напоротим, понапорюваним;

2) (натыкаться) напорюватися, напоротися, наражатися, наразитися, (ногой) настромлюватися, настромитися, наштрикуватися, наштрикнутися, нахромитися на що. [Напоровся на вила (Сл. Гр.). Чоловік із скирди впав, та на вила й нахромився (Борзенщ.)].

* * *

I несов.; сов - напор`оть

(ранить) напо́рювати, -рюю, -рюєш, напоро́ти, -порю́, -по́рєш

II несов.; сов. - напор`оть

1) (распарывать в каком-л. количестве) напо́рювати, -рюю, -рюєш, напороти, -порю́, -по́реш и мног. понапо́рювати

2) (сов.: наговорить вздору) наверзти́, наплести́, -плету́, -плете́ш